Науково-педагогічний склад кафедри
Рибалкін Валерій Сергійович
Доктор філологічних наук, професор
Фахівець у галузі арабської лінгвістичної традиції, лексикології та лексикографії, кораністики та ісламознавства, історії українського сходознавства та ін. Перекладач, дипломат, почесний доктор наук низки зарубіжних університетів, лауреат Премії імені А. Кримського НАН України (1995) та низки премій близькосхідних держав.
У 1969 р. вступив до Київського державного інституту іноземних мов (нині – КНЛУ), після чого став слухачем Військового інституту іноземних мов (Москва). По завершенні військової служби вступив на Східний факультет Ленінградського державного університету ім. А. Жданова (нині – Санкт-Петербурзький державний університет), який закінчив екстерном з відзнакою у 1976 р. за спеціальністю «арабська філологія».
У 1980 р. вступив до аспірантури Ленінградського відділення Інституту сходознавства АН СРСР, яку закінчив у 1984 р., захистивши дисертаційну роботу на тему «Принципи побудови арабських лексикографічних праць VIII–XVIII ст.ст.». Працював науковим співробітником Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР (1978–1979, 1984–1990), заступником директора Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (1992–1996) та на інших посадах в академічних установах. З 1999 р. очолює відділ Класичного Сходу Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, керує науковими проектами. Викладав низку спецкурсів студентам-арабістам у КНУ ім. Т.Шевченка (1990–1993, 2003–2014), очолював кафедру теорії та практики перекладу східних мов.
У 1996–1999 рр. перебував на дипломатичній роботі на посаді радника з політичних питань Посольства України в ОАЕ. У 2000 р. захистив докторську дисертацію на тему «Арабська лінгвістична традиція: класичні концепції та їх сучасна інтерпретація», у 2005 р. одержав звання професора. У 2004–2008 рр. обіймав посаду ректора, у 2009–2012 рр. – президента Київського університету «Східний Світ».
Автор понад 200 наукових праць з історії арабського мовознавства, лексикології та лексикографії арабської мови, мовної ситуації в арабському світі, арабської археографії, коранічної екзегетики та ін. Є автором першого академічного перекладу Корану на українську мову та перекладу вибраних казок «Тисячі та однієї ночі» з мови оригіналу українською мовою. Член редколегій журналів «Східний світ», «Сходознавство», «Вісник Львівського університету», «Мова та культура», «Romano-Arabica» (Бухарест), «Law and Modern States» (Москва–Вашингтон), член Консультативної комісії Міжнародного проекту «Arabic Database for Academic Journals» (Кувейтський університет). Має низку виступів та інтерв’ю в арабомовних ЗМІ.
Публікації про нього:
– Polyphonia Orientis: мова, література, історія, релігія. До ювілею проф. В.С. Рибалкіна / упоряд.: Петрова Ю.І., Приймаченко В.В. К.: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 2013.
– Валерію Сергійовичу Рибалкіну – 60 // Східний світ. 2012. № 4. С. 209–212.
– Кочубей Ю. Рибалкін Валерій Сергійович // Сходознавство та візантологія в Україні в іменах: біобібліографічний словник / упоряд.: Циганкова Е.Г., Кочубей Ю.М., Василюк О.Д. К.: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 2011. С. 189–191.
– Кочубей Ю.М. Цілеспрямованість і труд. Валерію Рибалкіну – 50. Список публікацій В.С. Рибалкіна (1977–2002) // Східний Світ. 2002. № 1. С. 159–163.
– Милибанд С.Д. Рыбалкин В.С. // Биобиблиографический словарь отечественных востоковедов. 2-е изд. М., 1995. Т. 2. С. 343–344.
Хамрай Олексій Олександрович
Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту Сходознавства НАН України.
Завідувач відділом Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства НАН України.
oleksii.khamrai@knlu.edu.ua
Народився 3 серпня 1963 року в м. Києві.
У 1986 році закінчив Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю романо‑германські мови і література, отримав кваліфікацію: перекладач‑референт французької і арабської мов, викладач французької мови.
У 1999 році отримав науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності: мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії.
У 2003 році присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності: мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії.
У 2011 році присуджено науковий ступінь доктора філологічних наук зі спеціальності: мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії.
Стажування: З 04 серпня 2017 р. до 01 вересня 2017 р. – Єврейський університет, Національна бібліотека Ізраїлю (м. Єрусалим, Ізраїль).
Нагороди, досягнення:
28 липня – 1 серпня 2013 р. – The Sixteenth World Congress of Jewish Studies (м. Єрусалим, Ізраїль).
3–5 лютого 2014 р. – XXI Ежегодная международная конференция по иудаике (м. Москва, Росія).
24–26 вересня 2015 р. – XVI Всеукраїнська ономастична конференція «Українська ономастика: минуле, сучасне, перспективи» (м. Одеса, Україна).
6–10 серпня 2017 р. – The 17th World Congress of Jewish Studies (м. Єрусалим, Ізраїль).
Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Формальний аналіз почерків єврейських рукописів». Докторська дисертація: «Обмеження структури арабської граматики».
Коло наукових інтересів: Теорія граматики, формальні мови, семітологія, арабістика.
Основні праці:
Обмеження структури арабської граматики: монографія. – Київ : Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. – 2010. – 230 с.
Теоретична фонетика арабської літературної мови: навчальний посібник. – Київ : Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. – 2014. – 220 с.
Бондаренко Іван Петрович
Доктор філологічних наук, професор.
Сходознавець-японіст, русист, перекладач.
ivan.bondarenko@knlu.edu.ua
Scholar
Народився 6 жовтня 1955 р. на Чернігівщині.
Закінчив філологічний факультет Петербурзького (Ленінградського) державного університету (1978 р.), Інститут японської мови (м. Нара, Японія, 1994 р.), аспірантуру (1987 р.) і докторантуру (1999 р.) Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. У 1978-1982 рр. – викладач Московського державного педагогічного інституту іноземних мов ім. Моріса Тореза (на час закордонного відрядження до Алжиру, де працював на посаді викладача Анабинського університету). У 1982-84 рр. – викладач кафедри мовної підготовки іноземних студентів, аспірантів і стажистів Одеського державного університету. У 1984-87 рр. навчався в аспірантурі ОДУ ім. І.І. Мечникова. У 1986 р. протягом півроку стажувався в університеті “Gre- noble-III” (м. Гренобль, Франція). 1987 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Роль мовного середовища у процесі оволодіння російською мовою /Лексичний аспект/”. У 1987-1990 рр. – викладач, старший викладач, доцент, завідувач кафедри мовної підготовки іноземних студентів, аспірантів і стажистів ОДУ ім. І.І. Мечникова. 1990 р. отримав атестат доцента. У 1990-1996 рр. – доцент факультету міжнародної культури університету Тенрі (м. Нара, Японія). У 1996- 1999 рр. навчався в докторантурі ОДУ ім. І.І. Мечникова. 1999 р. в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України захистив докторську дисертацію на тему “Російсько-японські мовні взаємозв’язки XVIII ст. Історико-лінгвістичне дослідження” зі спеціальностей: 10.02.13. – мови народів Азії, Африки, аборигенів Америки та Австралії; 10.02.02 – російська мова.
У 2000-2003 рр. – професор-консультант факультету міжнародної культури університету Тенрі (м. Нара, Японія). З вересня 2003 р. – професор кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З червня 2004 р. – завідувач новоствореної кафедри китайської, корейської та японської філології. З 2005 р. – заступник директора Інституту філології КНУ. Читає нормативні курси: “Лінгвокраїнознавство Японії” для студентів 1-го курсу, “Культура та література Японії” для студентів 3-го курсу; “Теорія та практика художнього перекладу” для студентів-магістрів. Керує написанням бакалаврських, дипломних та магістерських робіт, здійснює керівництво науковою роботою аспірантів кафедри.
Заступник голови спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02 (Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України). Член редколегій фахових журналів: “Східний світ” (Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України); “Вісник КНУ. Серія: “Східні мови та літератури” (Інститут філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка). Старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (за сумісництвом).
Охріменко Марина Анатоліївна
Кандидат філологічних наук, доцент
Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Тема дисертаційного дослідження: “Ідіоетнічні особливості одиниць фразеосемантичного поля “Емоції людини” в перській і українській мовах” (захищено 16.05.2012 р.), доцент кафедри східної філології (2014 р.)
maryna.okhrimenko@knlu.edu.ua
+38 (093) 280-16-11
Біографічна довідка. Випускниця Київського національного лінгвістичного університету за спеціальністю «Переклад (перська та англійська мови)». Закінчила аспірантуру КНЛУ та захистила у 2012 році кандидатську дисертацію на тему: “Ідіоетнічні особливості одиниць фразеосемантичного поля “Емоції людини” в перській і українській мовах” за спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. Стаж науково-педагогічної роботи – років.
Сфера наукових інтересів охоплює фразеологію, етнолінгвістику, емотіологію.
Основні навчальні дисципліни, які викладає (2021-2022 н.р.): другий (магістерський) рівень вищої освіти – «Культура усного та писемного мовлення перською мовою», КЗВ «Жіноча література Ірану», КЗВ «Перськомовний сегмент інтернет-комунікації», КЗВ «Переклад художньої літератури (перська і українська мови)», КЗВ «Кінопереклад (на матеріалі перської і української мов)», КЗВ «Сучасна іранська поезія». Укладено усі робочі програми за новими вимогами з усіх дисциплін кафедри, розроблено сілабуси дисциплін за вибором для студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.
Здійснює наукове керівництво кваліфікаційними роботами магістрів та кандидатськими дослідженнями.
Гарант освітніх програм:
– Галузь знань 03 Гуманітарні науки, Спеціальність 035 Філологія, Спеціалізація 035.067 Східні мови та літератури (переклад включно), перша – перська, освітня програма: Перська мова і література та переклад, друга східна мова, західноєвропейська мова;
– Галузь знань 03 Гуманітарні науки, Спеціальність 035 Філологія, Спеціалізація 035.067 Східні мови та літератури (переклад включно), перша – перська, Освітня програма Східна філологія: перська мова і література, переклад, методика навчання
Підвищення кваліфікації:
- Київський національний лінгвістичний університет, підвищення кваліфікації з теми: “Методика викладання перекладацьких дисциплін із використанням інформаційно-комунікаційних технологій” (3 кредити ЄКТС, 90 годин), 19.03.2018- 31.05.2018 р., сертифікат Серія ПК № 0315, реєстраційний номер 164/18, дата видачі: 31.05.2018 р.
- Київський національний лінгвістичний університет, Університет Кемьон (Корея), підвищення кваліфікації з теми: «Актуальні питання сучасної корейської мови: мовний, перекладознавчий, методичний аспекти», (8 кредитів (240 годин)), лютий-червень 2021р., сертифікат Серія ПК № 0307, дата видачі 30.06.2021 р.
- ІІІ Міжнародна програма підвищення кваліфікації керівників закладів освіти і науки, а також педагогічних та науково-педагогічних працівників, «Нобелівський курс: нові Знання, Ідеї, Досвід, Цінності, Компетентності», (6 кредитів, (180 годин) (з них 15 годин інклюзивної освіти / 0,5 кредиту), листопад 2021 р. – січень 2022 р., Сертифікат № 5343 дата видачі: 20.01.2022 р.;
- Київський національний лінгвістичний університет, підвищення кваліфікації з теми: «Сучасні технології та засоби навчання іноземних мов і культур», (3 кредити ЄКТС, 90 годин), 10.02-2022 р. – 14.06.2022 р., Сертифікат ПК № 0369, дата видачі 20.06.2022 р.
Членство в спеціалізованих вчених радах, галузевих комісіях, конкурсів тощо:
- Член журі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі східних мов (лютий –квітень 2020 р.). Науковий керівник студента Драбенка А.Р. (група МПперс 57-19), який посів ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт.
- Голова ЕК № 12 (бакалаврат і магістратура) в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
- Голова фахової атестаційної комісії факультету сходознавства.
- Рецензент хрестоматії кандидата філологічних наук І.Д. Левчин «Хрестоматія перської художньої прози ХХ – початку ХХІ століть» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2020. – 270 с.)
- Рецензент навчального посібника кандидата філологічних наук І.М. Лучко «Робочий зошит з письма перської мови» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2020. – 34 с.)
Публікаційна активність: загалом надруковано 48 публікацій у наукових виданнях України та за кордоном, серед яких розділ у монографії, опублікованої за кордоном, навчально-методичний посібник, словник, наукові статті, у тому числі в наукометричній базі Scopus (Повний список наукових праць і винаходів можна подивитися за посиланням).
Обрані публікації:
- Посібник з практичного курсу перекладу з перської мови (для студентів ІІІ курсу). – К. : Видавничий центр КНЛУ, 2010. – 175 с.
- Персько-український словник емотивної фразеології. – Луцьк : ДП “Волинські старожитності”, 2011. – 316 с.
- Theoretical and Methodological Bases of Research of Onomatopeic Lexis in Modern Linguistics / Аsia Life Sciences Journal. – Volume Snpp 22. – Issue 2, August 2020. P. 113-126. https://cutt.ly/uKJkgF2 (Стаття індексується в SCOPUS).
- Семантика фразеологічних одиниць із компонентом «око» на позначення характеристики якостей людини (на матеріалі сучасних перської і української мов) / Актуальні питання гуманітарних наук. Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка № 49, 2022, Вип. 49, том 2, Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», С. 52–58. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/49-2-9
- Функціювання національно зумовлених емотивів у мовних картинах світу (на матеріалі фразеологічних систем сучасних перської і української мов) // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 33 (72). № 2 Том 2, 2022. Київ: Видавничий дім «Гельветика». С. 53-58. DOI https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.2-2/09
- Psycholinguistic Mechanisms of Expression Emotion to Denote Disgust in Phraseological Pictures of the World in Different Languages / ASTRA Salvensis, year X, no. 1, 2022. P. 577-586. https://astrasalvensis.eu/astra-salvensis-1-2022/ (Стаття індексується в SCOPUS).
- Класифікація фразеологічних одиниць з національно-культурним компонентом у сучасних перській і українській мовах / Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. «Львівський філологічний часопис», випуск 11, Львів: Видавничий дім «Гельветика», 2022. – С. 167-171 DOI https://doi.org/10.32447/2663-340X-2022-11.25 http://philologyjournal.lviv.ua/archives/11_2022/25.pdf
Бастун Микола Володимирович
Кандидат наук, доцент, викладач арабської мови та літератури
mykola.bastun@knlu.edu.ua
Народився у 1972 р.
Випускник Київського університету ім. Т.Г. Шевченка (1996 р.) та Київського університету «Східний світ» (2009 р.). У 2005 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Особистісний підхід у допрофесійній підготовці учнів гімназії з вивченням східних мов».
Протягом 2008-2012 рр. викладав арабську мову та літературу в Київському університеті «Східний світ», у 2008-2009 н. р. обіймав посаду завідувача кафедри Близького сходу цього університету.
З 2017 р. працює на кафедрі східної філології. У 2017-2018 та 2018-2019 н.р. навчався на післядипломній програмі підвищення кваліфікації для викладачів арабської мови (Університет Каїру, Єгипет).
Рибалкін Сергій Валерійович
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри східної філології
serhii.rybalkin@knlu.edu.ua
У 2013 р. закінчив з відзнакою навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Мова і література (арабська, французька) та переклад», здобув кваліфікацію магістра філології, перекладача арабської мови, викладача. Упродовж навчання проходив стажування з арабської мови та літератури в Катарі (2009–2010) та Алжирі (2012).
З 2013 р. по 2016 р. навчався в аспірантурі Інституту філології КНУ за спеціальністю «література зарубіжних країн». У 2016 р. захистив кандидатську дисертацію «Поезія Магрибу ХХ ст.: національна ідентичність, художня специфіка» (Науковий керівник: проф. Л.В. Грицик).
У 2017-2018 н.р. навчався на післядипломній програмі підвищення кваліфікації для викладачів арабської мови (Університет Каїру, Єгипет).
Автор монографії “Арабська поезія Магрибу ХХ-ХХІ ст.“.
На кафедрі східної філології працює з листопада 2016 року. Викладає курси «Арабська мова», «Практична фонетика арабської мови», «Історія арабської літератури», «Усний двосторонній переклад (арабська та українська мови)» та ін.
Реутов Євген Анатолійович
Старший викладач (мова гінді).
yevhen.reutov@knlu.edu.ua
Вивчення мови гінді розпочинав у Ташкентському державному університеті, завершував освіту в КНУ ім. Т. Шевченка. З 1 вересня 2000 року по 2010 рік – робота в Київській гімназії східних мов № 1. З 2007 року до сьогодні основне місце роботи – факультет сходознавства Київського національного лінгвістичного університету. 2006-2007н.р., 2010-2011н.р., 2014н.р. і до сьогодні – асистент Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка (за сумісництвом).
На кафедрі протягом останніх 15 років викладав низку практичних і теоретичних дисциплін, зокрема: мова гінді, мова урду, практичний курс перекладу, лексикологія, стилістика, історія мови гінді, переклад художньої літератури та інші.
Коло наукових інтересів
Індо-мусульманський соціокультурний синтез і крос-культурні паралелі в літературі індійського Середньовіччя, поезія М. Галіба на урду (ХІХ ст.), поетичний напрям «чхаявад» (ХХ ст.) в літературі гінді.
Участь у конференціях
International South Asian Studies Summer School “Conflict, Peace and Reconciliation in South Asia” held in Vilnius University on August 22th-28th 2022. Institute of Asian and Transcultural Studies. Topic: “Intercultural Dialogue in the Changing World: Allama Muhammad Iqbal and Muhammad Asad”
Науково-практична конференція з індології «Знання – вища краса», м. Полтава, 2 жовтня 2021 р. Доповідь «Індо-слов’янські паралелі в галузі календарної обрядовості»
Міжнародна наукова конференція пам’яті Яреми Полотнюка «Відродження сходознавства у Львові», м. Львів, КНУ ім. І.Франка, 21 грудня 2020 р. Доповідь «Пошуки реальності в ірреальному світі (із поезії Мірзи Галіба на урду)»
ІІІ Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених «Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство», м. Київ, Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка,
3-4 квітня 2019 р. Доповідь – «Гіндімовна складова поезії магараштрійського бгакті (сант Екнатх)»
Міжнародна науково-практична конференція “Україна і світ: діалог мов та культур”, Київ, КНЛУ, 11-13 квітня 2018 р. Доповідь «Функціонування традиційних лексико-стилістичних засобів у новаторській поезії чхаявада»
ІІІ Всеукраїнська конференція індологів, м. Київ, 30 січня 2013 р. Доповідь «Щодо питання про витоки релігійно-філософських поглядів течії «ніргун» і їх розбіжності з «сагун бгакті»
Міжнародна наукова конференція «Сучасна молодь і проблема життєвих цінностей: філософські та етико-культурологічні виміри», Київ, КНЛУ, 15-16 квітня 2010 р. Доповідь «Міжкультурна комунікація і полікультурне виховання в процесі викладання іноземних мов»
Міжнародна наукова конференція «Містико-езотеричні рухи в теорії та практиці (Історія. Психологія. Філософія.)», м. Київ, Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, 15-17 вересня 2007 р. Доповідь на тему: “Символіка поеми М.М.Джаясі “Падмават” в контексті питання індо-мусульманського культурного синтезу”
Обрані статті
Реутов Є. Драматургічний лексикон (Бгава, Бгана, Бурракатха) // Брехтівський часопис [Brecht–Heft]: Збірник наукових праць (філологічні науки) № 6. – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2018. – С. 123, 134-135.
Реутов Е.А. Взаимодействие литературных традиций индуизма и ислама в поэме Малика Мухаммада Джаяси «Падмават» // Материалы международной научно-практической конференции «Современная индология в Узбекистане и за рубежом: вопросы филологии и культурно-исторических связей» – Ташкент: Ташкентский государственный институт востоковедения, 2017. – С. 77-82.
Реутов Є. Поетична традиція «сантів» у контексті взаємозв’язку основних напрямів руху «бгакті» // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Серія Східні мови та літератури, випуск 1(32), 2017. – С. 71-75. Реутов Е.А. (категорія Б)
Реутов Є.. Поетична течія «преммарг» – суфійська «садгана» в контексті руху «бгакті» // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2017. – Вип. 50. – С. 166-170. (категорія Б)
Реутов Є. Поезія змієлова – настанови гуру або шоу на майдані // Сучасні літературознавчі студії: зб. наук. праць. Київський національний лінгвістичний університет, 2017. – Вип. 14. – С. 411-423. (категорія Б)
Реутов Є. Ситуація розлуки (війог) і барахмаса Джаясі в поемі «Падмават» // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2016. – Вип. 48, ч ІІ. – С. 154-160. (категорія Б)
Реутов Є. Про витоки, подібність і розбіжність традицій середньовічного «бгакті» в поезії гінді // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. – Вип. 44, част. 2 – С. 102-109. (категорія Б)
Реутов Є. Поезія урду Мірзи Асадулла-хана Галіба – творчість на зламі епох // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна і світ: діалог мов та культур”, 2015. К.: ВЦ КНЛУ – С. 367-369.
Реутов Є. Творчість М. Галіба і поезія чхаявада – новий погляд на людину і світ (спроба порівняння) // Тези ІІІ Всеукраїнської конференції індологів. – К., 2013. – С. 77 – 81.
Реутов Є. Використання мови релігійно-філософських символів індуїзму з метою суфійської проповіді в поемі Маліка Мухаммада Джаясі «Падмават» // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2011. – Вип. 33. – С. 466-472. (категорія Б)
Підвищення кваліфікації, стажування
Центральний інститут мови гінді, м. Делі, Індія, лютий-березень 2014 р.
23 квітня – 31 травня 2018 р. – навчання за програмою підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників Київського національного лінгвістичного університету «Актуальні питання сучасного лінгвістичного сходознавства».
Кононенко Валерія Григорівна
Старший викладач (арабська мова)
Фахівець у галузі арабістики. Завідувачка секції арабської мови.
valeriia.kononenko@knlu.edu.ua
Кононенко Валерія Григорівна – Академия Google
У 1998 році закінчила Таврійський екологічний інститут, факультет сходознавства за спеціальністю “Країнознавство“. В КНЛУ працює з 1999 року. З 2001 р. по 2004 р. навчалася в аспірантурі Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (спеціальність 10.02.13 «Мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії»).
Викладає курси (2022-2023 н.р.): перший (бакалаврський) рівень вищої освіти – «Вступ до арабської філології» (І курс), «Практичний курс перекладу з арабської мови» (ІІІ, ІV курси), «Лексикологія арабської мови» (ІІІ курс), дисципліна за вибором «Лексичні і граматичні труднощі перекладу (арабська і українська мови)» (ІІ курс), дисципліна за вибором «Основи перекладу юридичних та економічних текстів (арабська і українська мови)» (ІV курс); другий (магістерський) рівень вищої освіти – дисципліна за вибором «Переклад арабського політичного дискурсу (арабська і українська)». Укладено усі робочі програми за новими вимогами з усіх дисциплін кафедри, розроблено сілабуси дисциплін за вибором для студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.
Обрані публікації:
- Хміль Л.М., Осадча Ю.Б., Кононенко В.Г. Арабська мова. Початковий рівень (видання 4-те). – К. : Вид. центр КНЛУ, 2018. – 252 с.
- Лексичні трансформації в перекладі суспільно-політичних текстів арабської мови. – Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – Луцьк – Світязь, 2013. – Вип.17. – С.144-148.
- Лексико-граматичні трансформації: антонімічний переклад в процесі перекладу (на матеріалі арабської мови) Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна і світ: діалог мов і культур”11-13 березня 2019 р. .– К.: Вид. центр КНЛУ, 2019. – С. 139-140.
- Лексико-граматичні трансформації в процесі перекладу: модуляція, адаптація та компенсація (на матеріалі арабської мови) Матеріали науково-практичної конференції “Світ як інтертекст”,17-18 червня 2020 р.– К.: Вид. центр КНЛУ, 2020. – С. 134-136.
- Лексико-семантичні особливості газетного тексту (на матеріалі арабської мови) // “Ad orbem per linguas. До світу через мови”: Матеріали Міжнародної науково-практичної відеоконференції «Світ цінностей і цінності у світі», 13-14 травня 2021 року. Київ: Вид. Центр КНЛУ, 2021. – С. 152-154.
Підвищення кваліфікації:
Київський національний лінгвістичний університет, сертифікат (Серія ПК № 0404, реєстраційний номер 253/18), “Методика викладання мовних дисциплін із використанням інформаційно-комунікаційних технологій (просунутий рівень)” (3 кредити, 90 годин), 19.03.2018 р. – 31.05.2018 р.
Київський національний лінгвістичний університет, підвищення кваліфікації з теми: «Сучасні технології та засоби навчання іноземних мов і культур», (3 кредити ЄКТС, 90 годин), 10.02-2022 р. – 14.06.2022 р., Сертифікат ПК № 0369, дата видачі 20.06.2022 р.
Копчак Ольга Ігорівна
Викладач (перська мова)
olga.kopchak@knlu.edu.ua
У 2002 році закінчила Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «Переклад (перська та англійська мови)». У 2011-2014 рр. навчалася в аспірантурі КНЛУ за
спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство.
Стаж науково-педагогічної роботи – 10 років.
Автор низки наукових публікацій. Є співавтором посібника «Перська мова для ІІ курсу». Активний учасник наукових конференцій, тренінгів, лінгвокраїнознавчих студій і кусів з підвищення кваліфікації на українських і іноземних платформах.
Викладає практичні і теоретичні дисципліни на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівнях вищої освіти: перська мова, лексикологія перської мови, історія перської літератури, практичний курс перекладу (перська і українська мови), усний двосторонній переклад
(перська і українська мова), КЗВ «Особливості іранського фольклору», КЗВ «Переклад перських юридичних текстів».
Сфера наукових інтересів охоплює фразеологію, лінгвокраїнознавство, історію перської мови і літератури, комунікативний підхід у вивченні іноземних мов.
Образцова Тетяна Володимирівна
Старший викладач (арабська мова)
tetiana.obraztsova@knlu.edu.ua
У 2007 закінчила Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю “спеціаліст філології, перекладач, арабської, англійської мов”.
Основні етапи педагогічної діяльності.
04.09.2015 – 31.08.2017 – викладач кафедри мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу КНЛУ.
01.09.2017 – по теперішній час – викладач кафедри східної філології КНЛУ.
Викладає курс “ Арабська мова” на першому (бакалаврському) рівні освіти, КЗВ “Породи арабського дієслова”.
Даліда Альона Валеріївна
Викладач
Викладач кафедри східної філології з виконанням обов’язків заступника декана факультету східної і слов’янської філології
aliona.dalida@knlu.edu.ua
Scholar
Курси, які читаються (2021-2022 н. р.): перший (бакалаврський) рівень вищої освіти – Перська мова.
Робота у складі комісій: голова відбіркової комісії факультету сходознавства (2020, 2021 рр.), факультету східної і слов’янської філології
(2022 р.) зі вступу до бакалаврату і магістратури.
Підвищення кваліфікації:
- Київський національний лінгвістичний університет, сертифікат учасника ПК № 0258 “Створення електронних освітніх ресурсів з навчальних дисциплін у системі управління навчанням Moodle”, 2020 рік, 90 годин/ 3 кредити;
- Київський національний лінгвістичний університет, сертифікат учасника ПК № 0352 “Сучасні технології та засоби навчання іноземних мов і культур”, 20 червня 2022 р., 90 годин/ 3 кредити.
Обрані публікації:
- Семантичні особливості фразеологічних одиниць із соматичним компонентом “око” (на матеріалі сучасної перської мови) // “Ad orbem per linguas. До світу через мови”: Матеріали Міжнародної науково-практичної відеоконференції, 20-22 БЕРЕЗНЯ 2019 року. Київ: Вид. Центр КНЛУ, 2019.
С. 54-55. - Фразеологічні одиниці із соматичним компонентом “око” на позначення перцептивної активності людини (на матеріалі сучасної перської мови) // “Ad orbem per linguas. До світу через мови”: Матеріали Міжнародної науково-практичної відеоконференції “Світ як інтертекст”, 17-18 ЧЕРВНЯ 2020 року. Київ: Вид. Центр КНЛУ, 2020. С. 69-71.
- Метафоричне позначення поняття “смерть” фразеологічними засобами сучасної перської мови // “Ad orbem per linguas. До світу через мови”: Матеріали Міжнародної науково-практичної відеоконференції «Світ цінностей і цінності у світі», 13-14 ТРАВНЯ 2021 року. Київ: Вид. Центр КНЛУ, 2021. С. 77-79.
- Вербалізація психоемоційних станів людини засобами перських фразеологізмів із соматичним компонентом “око” // The Verbalization of Human Emotional Conditions by Means of Persian Phraseological Units with the Somatic Component “Eye”, Східний світ, Вип. 4, С. 103-114. DOI https://doi.org/10.15407/orientw2021.04.103 (Стаття індексується в SCOPUS).
- Семантика фразеологічних одиниць із компонентом «око» на позначення характеристики якостей людини (на матеріалі сучасних перської і української мов) / Актуальні питання гуманітарних наук. Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка № 49, 2022, Вип. 49, том 2, Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», С. 52–58. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/49-2-9
Поздняков Кирило Олександрович
Викладач
Scholar
Освіту здобув у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського: бакалавр (2012 рік), магістр (2013 рік). Під час навчання в університеті проходив мовне стажування в університеті Алламе Табатабаїі (Ісламська Республіка Іран, Тегеран). Працює над написанням дисертації з теми “Акцентуація іменних та дієслівних словоформ у давньоперській мові”.
Викладає на кафедрі східної філології з 2017 року.
Сфера наукових інтересів: Історія іранських мов, індоєвропеїстика, історична фонетика.
Публікації:
- Сучасні тенденції в історичній акцентології мов Близького сходу//“ Матеріали XIV Міжнародної науково- практичної конференції «Мови і світ: дослідження і викладання».Кропивницький: Вид. Центр: ЦУ ім. В. Виниченка., 2020. С. 214-220.
- Морфологічна система давньоперськогоіменника // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Серія Філологія. Соціальні комунікації, 2020 р. С 218-224.
- Словотвір та система відмінювання давньоперського дієслова // Science and Education a New Dimension. Philology, 2021. P. 82-86.
Марченко Ірина Сергіївна
Викладач
Кваліфікація: філолог-дослідник, викладач мови іврит і єврейської літератури та англійської мови (Київський національний лінгвістичний університет 2020)
iryna.marchenko@knlu.edu.ua
+38 (098) 275-10-95
Scholar
Навчальні дисципліни (2021-2022 н.р.):
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти:
- Мова іврит;
- Мова іврит (друга східна);
- Практична граматика мови іврит.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти:
- Культура усного та писемного мовлення мовою іврит;
- КЗВ «Переклад івритомовних текстів ЗМІ»;
- КЗВ «Поетичні жанри Біблії»
- КЗВ «Івритська поезія другої пол. ХХ – поч. ХХІ століття»
Підвищення кваліфікації: Київський національний лінгвістичний університет, Сертифікат ПК №0365, «Сучасні технології та засоби навчання іноземних мов і культур» (3 кредити ЄКТС, 90 годин), 10.02.2022 – 14.06.2022 р., дата видачі 20.06.2022р.
Аль-Зоабі Анна
Викладач, носій арабської мови
Читає практичний курс арабської мови для студентів-арабістів; практичний курс арабської мови (як друга східна) для студентів-тюркологів.
anna-mahha.al-zoabi@knlu.edu
Ахмад Джавад
Викладач, носій арабської мови
Читає практичний курс арабської мови для студентів 2, 3 та 4 курсів, сирійський діалект (курс за вибором).
ahmad.jawad@knlu.edu.ua
Scholar
Бєсєдіна Владислава Валеріївна
Старший викладач (мова хінді)
vladyslava.biesiedina@knlu.edu.ua
Scholar
у 1996 році закінчила Інститут країн Азії та Африки при Московському державному університеті та отримала диплом бакалавра і кваліфікацію «Сходознавство і Африканістика». В 2004 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка та отримала диплом магістра і кваліфікацію «Фахівець з мови та літератури гінді та англійської мови». З 1998 по 2010 працювала в Київському міжнародному університеті на посаді старшого викладача та виконуючого обов’язки завідуючого кафедрою східних мов. Також кілька років працювала в Інституті філології та в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка на посаді викладача мови гінді. У 2009 році була нагороджена почесною грамотою «За вагомі здобутки у виробничій діяльності та досягнення високої якості праці» від Державної адміністрації святошинського району у місті Києві. З 2010 року працює на посаді старшого викладача кафедри мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу Київського національного лінгвістичного університету.
У лютому 2014 року протягом трьох тижнів проходила мовне стажування для викладачів мови гінді в Центрі викладання мови гінді в столиці Індії місті Нью-Делі. З 2017 р. викладає на кафедрі східної філології.